Опис сорту
Лідія — старий американський сорт винограду, що належить до групи сортів із участю виду Vitis labrusca. Він поширився в Європі та інших регіонах завдяки невибагливості, характерному аромату ягід і хорошій пристосованості до різних умов вирощування.
Листя у Лідії середнього або великого розміру, округле, зеленого кольору. Пагони та визріла лоза мають світло-коричневе забарвлення. Кущі ростуть досить активно й за відсутності регулярного формування можуть сильно загущуватися.
Грона зазвичай невеликі або середнього розміру, переважно конічної форми. Ягоди округлі, темно-рожеві або червонувато-фіолетові, вкриті характерним восковим нальотом. М’якоть соковита, дещо слизиста, з виразним ароматом, який часто описують як суничний або «лабрусковий».
Переваги та недоліки сорту
Переваги винограду Лідія:
- відносна невибагливість і хороша пристосованість до різних умов вирощування;
- досить стабільна врожайність за правильного догляду;
- хороше вкорінення та активний ріст кущів;
- відносно висока стійкість до деяких грибкових захворювань порівняно з багатьма сортами європейського винограду;
- добре накопичення цукрів у достиглих ягодах;
- двостатеві квітки, завдяки чому сорт здатний запилюватися без обов’язкової присутності іншого сорту;
- щільна шкірка ягід полегшує транспортування врожаю;
- ягоди можна використовувати свіжими, для соків, варення, компотів та інших видів переробки.
Недоліки винограду Лідія:
- сорт може уражуватися філоксерою, а за невідповідних ґрунтових умов — страждати від хлорозу;
- повністю достиглі ягоди можуть слабше триматися на плодоніжках і осипатися за сильного вітру або перезрівання;
- кущі ростуть дуже активно, тому потребують регулярного обрізування та контролю загущення;
- для промислового виноробства сорти групи Vitis labrusca мають обмеження в низці країн через особливості складу продуктів бродіння та вимоги харчового законодавства.
Особливості сорту
Лідія має кілька характерних властивостей, завдяки яким сорт протягом тривалого часу використовували для різних видів переробки:
- ягоди після достигання досить легко відокремлюються від плодоніжок;
- щільна шкірка допомагає плодам краще переносити транспортування;
- на поверхні ягід природно присутні мікроорганізми, як і на плодах інших сортів винограду;
- достиглі ягоди здатні накопичувати значну кількість цукрів;
- сорт має характерний сильний аромат, який помітно відрізняється від смаку й запаху класичних європейських сортів винограду;
- Лідію традиційно використовували для соків, варення, компотів та інших продуктів переробки.
Виноград Лідія містить воду, природні цукри, органічні кислоти, калій, поліфенольні сполуки та невелику кількість інших вітамінів і мінеральних речовин. Як і інший виноград, він може бути частиною різноманітного раціону, однак не варто приписувати ягодам здатність «очищати організм від токсинів і шлаків» — організм має власні системи виведення продуктів обміну.
Лідія має також декоративну цінність. Завдяки активному росту лози її можна використовувати для озеленення альтанок, пергол, арок, огорож та інших садових конструкцій.
У деяких країнах використання винограду групи Vitis labrusca для комерційного виробництва вина обмежене або регулюється законодавством. Це пов’язано не з тим, що свіжі ягоди Лідії самі по собі є «отруйними», а з нормативними вимогами до складу алкогольної продукції та особливостями її виробництва.
Смак продуктів переробки
Лідія має дуже впізнаваний аромат із виразними суничними та фруктовими нотами. У соках, варенні та інших продуктах переробки цей характерний аромат зберігається й може ставати ще помітнішим. Саме незвичайний смаковий профіль є однією з головних особливостей сорту.
Історія
Історія Лідії пов’язана з поширенням північноамериканських видів винограду в Європі. У XIX столітті американські лози активно завозили для селекції та використання як підщепи, оскільки окремі види демонстрували кращу стійкість до деяких шкідників і хвороб, ніж європейський виноград Vitis vinifera.
На основі американських видів і їхніх гібридів з’явилася велика група сортів із характерним «лабрусковим» ароматом. Лідія стала популярною завдяки невибагливості, активному росту, урожайності та здатності добре визрівати в різних кліматичних умовах.
Протягом тривалого часу сорт вирощували як столовий і технічний, а також використовували для домашньої переробки. Сьогодні Лідію часто можна зустріти на присадибних ділянках, де її цінують за впізнаваний аромат ягід, декоративність і відносну простоту догляду.
