Червоноголова капуста — близька родичка білоголової капусти. Її зовнішні та внутрішні листки мають червоно-фіолетове, пурпурове або синювате забарвлення різної інтенсивності, часто з восковим нальотом. Такий колір зумовлений вмістом антоціанів — природних рослинних пігментів.
Качани червоноголової капусти зазвичай щільні й добре зберігаються. Залежно від сорту вони можуть бути невеликими або досить великими, округлими чи дещо приплюснутими.
Правила догляду
Червоноголову капусту вирощують приблизно так само, як білоголову — через розсаду або прямим посівом насіння у відкритий ґрунт залежно від клімату та сорту.
Рослина потребує достатньої кількості вологи, особливо під час активного наростання листя та формування качана. Короткочасне підсихання ґрунту дорослі рослини можуть переносити, однак тривала нестача води негативно впливає на ріст і якість урожаю.
Догляд за червоноголовою капустою включає:
- регулярне розпушування ґрунту;
- видалення бур’янів;
- підживлення за потреби;
- регулярний полив;
- контроль шкідників і ознак захворювань.
Стійкість до хвороб і шкідників значною мірою залежить від конкретного сорту, умов вирощування та догляду. Тому не варто вважати всю червоноголову капусту автоматично стійкішою за білоголову.
Для отримання хорошого врожаю бажано вибирати сонячну ділянку з родючим, пухким і добре дренованим ґрунтом. Важливими є також дотримання сівозміни та достатня відстань між рослинами.
Червоноголова капуста цінується за поживний склад, яскраве забарвлення та універсальність у кулінарії. Вона містить мало калорій, харчові волокна, вітаміни C і K, фолати, калій та інші поживні речовини.
Особливістю червоноголової капусти є високий вміст антоціанів — тих самих пігментів, які надають листю червоного, синього та фіолетового кольору. Ці сполуки мають антиоксидантні властивості та є характерними для багатьох темнозабарвлених овочів і ягід.
У порівнянні з білоголовою капустою червоноголова часто містить більше антоціанів і каротиноїдів, а кількість окремих вітамінів може відрізнятися залежно від сорту, свіжості та умов вирощування.
Водночас не варто розглядати червоноголову капусту як засіб лікування діабету, туберкульозу, захворювань судин або інших хвороб. Її користь полягає насамперед у тому, що вона є поживною складовою різноманітного раціону.
Капуста містить харчові волокна, які допомагають підтримувати нормальну роботу травної системи та сприяють відчуттю ситості. Завдяки невисокій калорійності її можна використовувати в найрізноманітніших овочевих стравах.
Для дітей червоноголова капуста також може бути звичайною частиною різноманітного раціону, якщо вона добре переноситься та відповідає віку й способу харчування. Незвичайний яскравий колір іноді робить страви з неї особливо привабливими.
Як і інші капустяні овочі, у великій кількості вона в деяких людей може спричиняти здуття або дискомфорт у травній системі. У такому разі варто зменшити порцію або обрати термічно оброблену капусту.
Поживний склад
У 100 г свіжої червоноголової капусти міститься небагато калорій, значна кількість води та харчових волокон. Вона є джерелом вітаміну C і вітаміну K, а також містить фолати, калій, марганець, каротиноїди та невелику кількість інших вітамінів і мінеральних речовин.
Точні показники можуть відрізнятися залежно від сорту, стиглості, умов зберігання та способу приготування, тому фіксовані відсотки добової норми краще оцінювати за конкретними харчовими таблицями.
Червоноголову капусту додають до салатів, гарнірів, супів і тушкованих страв, її маринують, квасять і запікають.
Під час термічної обробки її забарвлення може змінюватися від червоного й фіолетового до синюватого. Це пов’язано з чутливістю антоціанів до кислотності середовища.
Щоб краще зберегти яскравий червоно-фіолетовий колір, до страви можна додати трохи лимонного соку, яблучного оцту або іншого кислого інгредієнта.
