Мелотрія шорстка (Melothria scabra) — витка рослина з родини Гарбузові, яка походить із Мексики та Центральної Америки. Її невеликі плоди зовні нагадують мініатюрні кавуни, а за смаком схожі на огірок із легкою кислинкою. Молоді плоди можна вживати свіжими, додавати до салатів, маринувати та консервувати.
Правильна посадка — лише частина успішного вирощування. Не менш важливо забезпечити рослині відповідні умови протягом усього сезону. Мелотрія досить невибаглива, якщо отримує достатньо тепла, світла, вологи та має опору для довгих пагонів.
Під час збирання врожаю краще вибирати молоді, пружні та неушкоджені плоди. Вони повинні бути щільними, з характерним зеленим смугастим забарвленням. Перерослі плоди можуть ставати грубішими й мати більшу кількість насіння.
Свіжі плоди мелотрії бажано зберігати в холодильнику у відділенні для овочів і використовувати протягом кількох днів. Мариновані або консервовані плоди зберігають відповідно до правил обраного способу консервування.
Полив
Мелотрія потребує регулярного поливу, особливо під час активного росту, цвітіння та формування плодів. Ґрунт бажано підтримувати помірно вологим, але не заболоченим.
Для поливу можна використовувати воду комфортної для рослин температури. Немає необхідності обов’язково прогрівати кожну порцію води на сонці, однак різкого переохолодження кореневої зони дуже холодною водою краще уникати.
Поливати бажано під корінь, не розмиваючи ґрунт навколо рослини. У спекотну погоду потреба у волозі збільшується.
Розпушування та прополювання
Після поливу або сильного дощу поверхню ґрунту за потреби обережно розпушують, щоб запобігти утворенню щільної кірки.
Бур’яни бажано регулярно видаляти, особливо на початкових етапах розвитку рослин. Хорошою альтернативою частому розпушуванню є мульчування — воно допомагає зберігати вологу та пригнічувати ріст бур’янів.
Підживлення
На родючому ґрунті мелотрія не потребує надмірної кількості добрив. Перед посадкою можна внести добре перепрілий компост або іншу зрілу органіку.
Під час росту за потреби використовують комплексне добриво відповідно до рекомендацій виробника. Надлишок азоту небажаний, оскільки він може стимулювати інтенсивне наростання листя й пагонів на шкоду цвітінню та плодоношенню.
У період формування плодів особливо важливі достатня кількість калію та збалансоване живлення, але вносити добрива кожні 10–12 днів без ознак дефіциту не обов’язково.
Спосіб вирощування: через розсаду або прямим посівом у достатньо прогрітий ґрунт.
Вік розсади:
приблизно 3–5 тижнів.
Час посіву:
залежить від клімату регіону. На розсаду насіння зазвичай висівають за кілька тижнів до передбачуваного висаджування у відкритий ґрунт після завершення загрози заморозків.
Глибина посіву:
приблизно 0,5–1 см.
Схема посадки:
рослини можна висаджувати на відстані приблизно 40–60 см одна від одної, забезпечивши їм міцну опору.
Підживлення:
На добре підготовленому родючому ґрунті зазвичай достатньо кількох помірних підживлень протягом сезону.
Перед посадкою ґрунт можна збагатити добре перепрілим компостом.
На початку активного росту за потреби використовують збалансоване комплексне добриво.
Під час цвітіння та плодоношення варто уникати надлишку азоту й за необхідності використовувати добрива з достатнім вмістом калію.
Кількість і частота підживлень повинні залежати від родючості ґрунту та стану рослини, а не проводитися за жорстким графіком.
Полив:
• Полив проводять регулярно, орієнтуючись на стан ґрунту та погодні умови. Верхній шар може трохи підсихати між поливами, але тривале пересихання небажане.
• Під час цвітіння та плодоношення потреба рослини у волозі зростає, особливо в спекотну погоду.
• Не слід направляти сильний струмінь води безпосередньо під основу рослини, оскільки він може розмивати ґрунт і пошкоджувати поверхневі корені.
Для мелотрії найкраще вибирати тепле, сонячне місце. Вона може переносити легке затінення, але за достатнього освітлення зазвичай активніше цвіте та плодоносить.
Оскільки мелотрія утворює довгі виткі пагони з вусиками, їй бажано встановити шпалеру, сітку або іншу опору. За сприятливих умов рослина швидко обплітає конструкцію й одночасно може виконувати декоративну функцію.
Плоди збирають регулярно, поки вони залишаються невеликими й ніжними. Часте збирання стимулює подальше утворення нових плодів і дозволяє отримувати врожай протягом значної частини теплого сезону.
