До родини Гарбузові, до якої належать добре відомі огірки, гарбузи, дині та кавуни, входить чимало менш поширених, але цікавих культур. Серед них — чайот, ангурія, лагенарія, циклантера їстівна, мелотрія, момордика, трихозант і різні види кокцинії.
Рід Coccinia налічує кілька десятків видів, більшість із яких поширені в тропічних районах Африки. Одним із найвідоміших є кокцинія велика (Coccinia grandis), яку вирощують як харчову й декоративну культуру в тропічних і субтропічних регіонах Азії, Африки та інших частин світу.
Кокцинії — багаторічні виткі рослини, які чіпляються за опору за допомогою вусиків. Деякі види формують добре розвинені підземні органи, що допомагають переживати несприятливі періоди. У районах із вираженим сухим сезоном надземна частина рослини може частково відмирати, а після повернення вологи пагони знову активно відростають.
Природний ареал різних видів кокцинії охоплює переважно тропічні райони Африки та Азії. Coccinia grandis сьогодні також поширена далеко за межами свого первинного ареалу й у деяких регіонах навіть здатна активно натуралізуватися.
Кокцинія велика — декоративна та їстівна рослина. Вона має великі зелені листки, виткі пагони й білі квітки, завдяки чому добре підходить для вертикального озеленення.
Молоді зелені плоди використовують як овоч. За смаком і способом приготування вони дещо нагадують огірки або молоді кабачки. Їх можна додавати до овочевих страв, тушкувати, смажити або маринувати.
Під час достигання плоди змінюють забарвлення із зеленого на червоне. Стиглі плоди мають м’якшу текстуру та солодкуватий смак і також можуть використовуватися в їжу.
Кокцинія залишається екзотичною культурою для українських садівників. Це теплолюбна ліана, яка найкраще розвивається за тривалого теплого сезону. У наших кліматичних умовах її можна вирощувати через розсаду як сезонну культуру, у теплиці або контейнері.
Довгі пагони потребують опори, тому рослина добре підходить для озеленення шпалер, сіток, альтанок та інших вертикальних конструкцій. Її декоративність забезпечують густе листя, білі квітки та яскраві плоди, які під час достигання набувають червоного кольору.
Кокцинія — незвичайна екзотична ліана з декоративним листям, красивими квітками та їстівними плодами. У тропічних країнах її вирощують як овочеву культуру, а в помірному кліматі вона може становити інтерес насамперед для любителів рідкісних рослин.
Молоді зелені плоди кокцинії можна використовувати у свіжих та приготованих овочевих стравах. Їх тушкують, обсмажують, додають до карі, супів і салатів, а також маринують.
Повністю достиглі червоні плоди стають м’якшими та набувають солодкуватого смаку. У деяких країнах їх їдять свіжими або використовують у домашній кулінарії.
Різні частини кокцинії мають історію використання в традиційних системах медицини, а окремі рослинні сполуки досліджуються науковцями. Проте кокцинію не слід розглядати як доведений засіб для лікування захворювань очей, ЛОР-органів, цукрового діабету, запальних процесів або інших хвороб.
Для садівника кокцинія цікава насамперед як незвичайна витка культура, що поєднує декоративні властивості з можливістю отримувати їстівні молоді плоди.
