Кергеленська капуста — багаторічна рослина з родини Капустяні. Її наукова назва — Pringlea antiscorbutica. Рослина утворює велику розетку щільних м’ясистих листків і добре пристосована до суворих умов субантарктичного клімату — сильних вітрів, низьких температур і прохолодного вологого літа.
Кергеленська капуста є їстівною та містить значну кількість вітаміну C. Саме тому в минулому її використовували моряки й учасники експедицій як джерело свіжої рослинної їжі під час тривалих подорожей, коли існував високий ризик розвитку цинги через нестачу вітаміну C.
У природі рослина трапляється на Кергеленських островах та деяких інших субантарктичних островах південної частини Індійського океану. Вона є характерним представником місцевої флори та пристосувалася до прохолодного океанічного клімату, де сильні вітри й низькі температури є звичайним явищем.
Кергеленська капуста найкраще росте на вологих, достатньо родючих і добре дренованих ґрунтах. Вона може витримувати складні погодні умови, однак надмірно засолені ґрунти для неї менш сприятливі.
Під час морських експедицій XIX століття свіжі листки кергеленської капусти високо цінували як харчовий продукт, що допомагав поповнювати раціон вітаміном C. Згодом наукові дослідження підтвердили високий вміст цього вітаміну в рослині.
Молоде внутрішнє листя має відносно м’який, свіжий і трохи гоструватий смак, тоді як старі зовнішні листки можуть бути значно гострішими та нагадувати за смаком гірчицю або хрін. Саме ця особливість дозволяла використовувати рослину не лише як овоч, а й як своєрідну пряну добавку до їжі.
У промислових масштабах кергеленську капусту практично не вирощують. Це вузькоспеціалізована субантарктична рослина, пристосована до специфічних природних умов свого ареалу. Крім того, її природні популяції потребують охорони, тому рослина має значно більшу ботанічну та історичну цінність, ніж господарське значення.
