Білокопитник японський — багаторічна трав’яниста рослина з товстим горизонтальним кореневищем, яке розташовується близько до поверхні ґрунту. Прикореневі листки великі, округлої форми, із зубчастими краями. Після цвітіння рослина формує великі листкові розетки. Суцвіття мають пурпурове забарвлення та приємний аромат, а дрібні квітки зібрані в характерні кошики.
Кореневище білокопитника містить дубильні речовини, ефірні олії, органічні кислоти та різні мінеральні компоненти.
У народній практиці білокопитник традиційно використовували як відхаркувальний, спазмолітичний і потогінний засіб. З окремих частин рослини готували настої та відвари. Водночас застосовувати білокопитник із лікувальною метою самостійно не рекомендується, оскільки деякі речовини, що містяться в рослині, можуть бути небезпечними для організму. Для медичного використання застосовують лише спеціально підготовлені та стандартизовані препарати.
У Японії білокопитник вирощують також як овочеву культуру. Там рослина відома під назвою “фукі”. Молоді черешки та суцвіття після відповідної кулінарної обробки використовують для приготування різноманітних страв. Перед вживанням рослина потребує правильної підготовки й термічної обробки.
Білокопитник японський також є декоративним багаторічником. Його використовують у ландшафтному дизайні як ґрунтопокривну рослину для вологих і затінених ділянок. Завдяки потужному кореневищу він швидко займає вільний простір і здатний пригнічувати ріст бур’янів. Через активне розростання посадки бажано контролювати, щоб рослина не поширювалася за межі відведеної ділянки.
