Сад і город

Виноград Шардоне: особливості сорту, вирощування та догляд

Шардоне (Chardonnay) — один із найвідоміших технічних білих сортів винограду у світі. Його вирощують у багатьох виноградарських регіонах завдяки здатності добре передавати особливості клімату, ґрунту та технології вирощування.

Сорт найбільше асоціюється з французькою Бургундією, а також є одним із ключових сортів для виробництва традиційних ігристих вин у Шампані.

Шардоне використовують насамперед як технічний сорт для переробки, а не як типовий столовий виноград із великими солодкими ягодами.

Характеристики винограду Шардоне

  1. Грона: Грона зазвичай невеликі або середнього розміру, циліндрично-конічні, часто досить щільні. Великими їх називати не зовсім правильно.
  2. Ягоди: Переважно невеликі, округлі, зеленувато-жовті або золотисто-зелені при достиганні. На добре освітленому боці іноді може з’являтися легкий золотистий відтінок.
  3. Шкірка і м’якоть: Шкірка відносно тонка, а м’якоть соковита. Саме склад соку робить сорт цінним для виробництва білих вин.
  4. Смак ягід: Свіжі ягоди Шардоне не мають настільки вираженого мускатного або парфумного аромату, як деякі ароматичні сорти винограду. Їхній смак відносно нейтральний, що дозволяє особливостям місця вирощування та переробки сильно впливати на характер кінцевого продукту.
  5. Достигання: Шардоне належить до сортів із відносно раннім або середньораннім достиганням. Точний строк збирання залежить від клімату, погоди конкретного року та бажаного рівня стиглості.

Тому універсальний календар «середина вересня — початок жовтня» для всіх регіонів використовувати не варто.

Походження сорту

Шардоне має французьке походження й особливо тісно пов’язаний із Бургундією.

Генетичні дослідження показали, що сорт походить від природного схрещування Піно та Гуе Блан (Gouais Blanc).

Сьогодні Шардоне вирощують у Франції, Італії, Іспанії, США, Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Чилі, Аргентині та багатьох інших виноградарських регіонах.

Особливості росту

Шардоне досить рано розпускає бруньки навесні.

Це важлива характеристика, оскільки в регіонах із пізніми весняними заморозками молоді пагони можуть пошкоджуватися холодом.

Саме тому для посадки небажано вибирати низини, де накопичується холодне повітря.

Водночас відносно раннє достигання дозволяє вирощувати сорт у кліматі, де пізніші сорти не завжди встигають повністю достигнути.

Вибір місця

Для Шардоне бажано вибирати добре освітлену ділянку.

Важливо забезпечити:

  • достатню кількість сонячного світла;
  • нормальну циркуляцію повітря;
  • відсутність тривалого застою води;
  • можливість установити шпалеру;
  • захист від найбільш несприятливих холодних повітряних потоків.

У надто затінених місцях достигання може затримуватися, а надмірна вологість усередині густої крони сприяє розвитку частини грибкових хвороб.

Ґрунт

Шардоне може вирощуватися на різних типах ґрунту.

Особливо відомі виноградники цього сорту на вапнякових і глинисто-вапнякових ґрунтах, однак це не означає, що для домашньої посадки потрібно штучно створювати саме такий склад землі.

Для нормального росту важливі:

  • хороший дренаж;
  • достатня аерація кореневої зони;
  • відсутність постійного перезволоження;
  • збалансоване живлення.

Перед внесенням вапна або великої кількості добрив краще знати реальні властивості ґрунту.

Посадка

Саджанці висаджують у строки, які відповідають місцевому клімату та типу посадкового матеріалу.

У холодніших регіонах часто зручно проводити посадку навесні, щоб молода рослина мала достатньо часу для вкорінення до зими.

У місцевостях із м’якою зимою можлива й осіння посадка.

Універсальна відстань 2–3 м між усіма рослинами не є обов’язковою.

Схема посадки залежить від:

  • підщепи;
  • сили росту;
  • типу шпалери;
  • системи формування;
  • родючості ґрунту;
  • клімату.

Шпалера та формування

Шардоне, як і більшість виноградних лоз, потребує опори.

Шпалера дозволяє:

  • правильно розміщувати пагони;
  • покращувати освітлення листя;
  • зменшувати загущення;
  • полегшувати догляд;
  • контролювати форму куща.

Систему формування підбирають відповідно до клімату та умов ділянки.

Полив

Молоді саджанці потребують достатньої кількості вологи під час укорінення.

Дорослий виноград поливають відповідно до погоди, типу ґрунту та фази розвитку.

Тривалий застій води небажаний, оскільки погіршує роботу кореневої системи.

Водночас сильний дефіцит вологи під час активного росту або розвитку ягід також може негативно впливати на рослину.

Не потрібно поливати лозу за одним жорстким графіком протягом усього сезону.

Підживлення

Регулярне одночасне внесення органічних і мінеральних добрив не є обов’язковим.

Особливо небажаний надлишок азоту, який може спричинити:

  • надмірний ріст пагонів;
  • загущення листя;
  • затримку визрівання лози;
  • погіршення провітрювання грон;
  • підвищення ризику окремих хвороб.

Добрива краще вносити відповідно до родючості ґрунту та стану рослини.

Обрізування

Щорічне обрізування допомагає підтримувати баланс між ростом лози та плодоношенням.

Під час формування регулюють:

  • кількість плодових пагонів;
  • навантаження бруньками;
  • густоту крони;
  • розташування лози на шпалері.

Основне обрізування проводять у період спокою, але конкретний час залежить від місцевого клімату.

Під час сезону також можуть виконувати підв’язування молодих пагонів та помірне регулювання зеленої маси.

Не потрібно без потреби видаляти велику кількість листя навколо грон. Надмірне оголення плодів у спекотному кліматі може призвести до сонячних пошкоджень.

Стійкість до хвороб

У вихідному тексті Шардоне названо сортом із хорошою стійкістю до хвороб. Це вводить в оману.

Сорт може бути сприйнятливим до низки поширених захворювань винограду.

Особливу проблему за вологих умов можуть створювати:

  • сіра гниль;
  • оїдіум;
  • мілдью та інші грибкові хвороби залежно від регіону.

Щільність грон може додатково підвищувати ризик проблем із гниллю в дощову погоду.

Тому важливі хороша вентиляція куща, регулярний огляд і правильне визначення проблеми перед застосуванням засобів захисту.

Весняні заморозки

Через раннє розпускання бруньок Шардоне може бути особливо чутливим до весняних похолодань.

Тому під час вибору місця слід уникати:

  • низин;
  • замкнених ділянок із поганим відтоком холодного повітря;
  • місць, де регулярно трапляються пізні заморозки.

Зимостійкість і потреба в укритті залежать від клімату, підщепи та способу ведення куща.

Збирання врожаю

Оптимальний момент збирання не визначають лише за кольором ягід або календарною датою.

Для технічного винограду важливе співвідношення:

  • цукрів;
  • кислот;
  • ароматичної зрілості;
  • стану ягід.

Раннє збирання допомагає зберегти більше кислотності, тоді як пізніше достигання зазвичай збільшує концентрацію цукрів і змінює ароматичний профіль.

Особливості смаку Шардоне

Важливо розрізняти смак самого винограду та характеристики продуктів його переробки.

У різних умовах Шардоне може давати ароматичні відтінки:

  • зеленого яблука;
  • цитрусових;
  • груші;
  • персика;
  • тропічних фруктів.

Водночас характерні ванільні, пряні або підсмажені ноти часто пов’язані з контактом продукту з дубом.

Вершкові або маслянисті відтінки також можуть формуватися внаслідок технологічних процесів під час виробництва, а не бути прямим смаком свіжих ягід.

Значення Шардоне у виноградарстві

Шардоне є одним із ключових білих технічних сортів світу.

Особливо важливим він є для:

  • Бургундії;
  • Шампані;
  • багатьох регіонів Нового Світу;
  • виробництва тихих і традиційних ігристих вин.

Твердження, що Шардоне є типовим сортом для бордоських вин, неправильне.

У Бордо серед білих сортів значно важливішими є Совіньйон Блан, Семільйон та Мюскадель.

Шардоне в домашньому саду

Перед посадкою потрібно врахувати, що Шардоне — насамперед технічний сорт.

Його ягоди:

  • менші за ягоди більшості сучасних столових сортів;
  • мають відносно великі кісточки щодо розміру плоду;
  • формують невеликі або середні грона;
  • не створювалися насамперед для декоративного вигляду або свіжого десертного споживання.

Тому якщо головна мета — отримувати великі солодкі ягоди для столу, доцільніше обрати спеціальний столовий сорт.

Шардоне буде цікавішим тим, хто хоче вирощувати класичний технічний виноград і цікавиться сортовою різноманітністю виноградної лози.

Висновок

Шардоне — один із найвідоміших білих технічних сортів винограду, історично пов’язаний із Бургундією та широко поширений у виноградарських регіонах світу.

Він відносно рано починає вегетацію й достигає, потребує сонячної ділянки, добре дренованого ґрунту, шпалери та грамотного формування.

Сорт не слід вважати особливо стійким до хвороб: за вологих умов він може бути сприйнятливим до грибкових проблем, а раннє розпускання бруньок підвищує ризик пошкодження весняними заморозками.

Для успішного вирощування важливі не часті підживлення або максимальне видалення листя, а збалансоване навантаження куща, хороша вентиляція, контроль вологості та правильний вибір місця.

Шардоне — насамперед класичний технічний виноград, а його світова популярність пов’язана не з великими десертними ягодами, а зі здатністю давати дуже різноманітний характер залежно від місця вирощування та способу переробки.