Маслинка багатоквіткова, або гумі (Elaeagnus multiflora), — листопадний плодово-декоративний кущ родини маслинкових (Elaeagnaceae). Природний ареал виду охоплює частину Китаю, Корею, Японію та Курильські острови. Рослину вирощують заради декоративного вигляду, ароматного цвітіння та їстівних червоних плодів.
Гумі добре підходить для приватних садів: кущ має привабливе сріблясте листя, навесні утворює невеликі ароматні квітки, а згодом — яскраві ягодоподібні плоди.
Особливості гумі
Доросла рослина зазвичай формує розлогий кущ або невелике деревце. Листки прості, зелені зверху й світліші, часто сріблясті з нижнього боку завдяки характерним лусочкам.
Основні особливості рослини:
- листопадний або в деяких умовах напіввічнозелений характер росту;
- розлога крона;
- дрібні ароматні квітки;
- декоративне сріблясте листя;
- їстівні червоні плоди;
- досить добра пристосованість до помірного клімату.
Цвітіння
Гумі цвіте навесні.
Квітки невеликі, трубчасті, світлого забарвлення й мають приємний аромат. Вони розташовуються в пазухах листків і згодом формують плоди. Така будова квіток характерна для роду Elaeagnus.
Під час цвітіння кущ не створює великих яскравих квіткових суцвіть, але його декоративність полягає в поєднанні ароматних квіток, сріблястого листя та подальшого яскравого плодоношення.
Плоди гумі
Після цвітіння формуються невеликі видовжені або овальні плоди.
Під час достигання вони набувають:
- червоного або насиченого червоного забарвлення;
- характерних світлих або сріблястих цяточок на поверхні;
- соковитої м’якоті;
- кисло-солодкого смаку.
Усередині плоду знаходиться одна видовжена кісточка.
Смак залежить від сорту та ступеня стиглості. Повністю достиглі плоди стають солодшими й приємнішими, тоді як недостиглі можуть бути помітно терпкими.
Вибір місця для вирощування
Для рясного цвітіння та плодоношення гумі бажано висаджувати на добре освітленій ділянці.
Рослина може переносити легке затінення, але на сонці зазвичай краще цвіте та плодоносить. RHS рекомендує для Elaeagnus multiflora сонце або легкий напівзатінок.
Для посадки бажано вибирати місце:
- з достатньою кількістю сонячного світла;
- без тривалого застою води;
- з достатнім простором для розлогої крони;
- по можливості захищене від особливо сильних холодних вітрів.
Ґрунт
Гумі досить добре пристосовується до різних типів ґрунтів.
Найважливішими умовами є:
- хороший дренаж;
- відсутність тривалого заболочування;
- достатня повітропроникність;
- помірна вологоємність.
Рослина здатна рости навіть на відносно бідних ґрунтах і не потребує обов’язково дуже поживної землі.
На виснаженій ділянці перед посадкою можна додати зрілий компост, але надмірно удобрювати посадкову яму не потрібно.
Посадка гумі
Контейнерні саджанці можна висаджувати у відповідний період, коли ґрунт придатний для роботи та немає екстремальної спеки або сильного морозу.
У регіонах із холодними зимами зручно проводити посадку навесні, щоб молода рослина мала достатньо часу для вкорінення.
Під час посадки:
- викопують яму відповідно до розміру кореневої системи;
- акуратно розправляють корені;
- розташовують саджанець приблизно на тому самому рівні, на якому він ріс раніше;
- засипають ґрунтом;
- після посадки добре поливають;
- за бажанням мульчують пристовбурне коло.
Відстань між рослинами визначають відповідно до майбутнього розміру конкретного сорту та запланованого способу формування.
Полив
Молоді саджанці потребують регулярного контролю вологості протягом перших сезонів після посадки.
Після хорошого вкорінення гумі здатний переносити нетривалі періоди сухої погоди.
Полив проводять відповідно до:
- температури;
- кількості опадів;
- типу ґрунту;
- віку рослини.
Не потрібно підтримувати землю постійно мокрою. Значно важливіше уникати як тривалого пересихання молодих рослин, так і застою води.
Мульчування
Органічна мульча може допомогти:
- зберегти вологу;
- зменшити кількість бур’янів;
- підтримувати стабільнішу температуру ґрунту;
- поступово збільшувати кількість органічної речовини.
Для цього можна використовувати:
- зрілий компост;
- деревну тріску;
- подрібнену кору;
- інші придатні органічні матеріали.
Мульчу не варто насипати впритул до основи стовбурів.
Підживлення
Гумі не потребує постійного інтенсивного удобрення.
Рослини роду Elaeagnus здатні вступати в симбіоз із азотфіксувальними мікроорганізмами в кореневій системі, що допомагає їм пристосовуватися до відносно бідних ґрунтів.
Це не означає, що кущ «удобрює весь сад», але частково пояснює його невисокі вимоги до азотного живлення.
На бідній землі можна періодично додавати зрілий компост.
Надлишок азотних добрив небажаний, оскільки може стимулювати надмірний ріст пагонів на шкоду збалансованому розвитку рослини.
Обрізування гумі
Гумі добре переносить помірне формування.
Зазвичай видаляють:
- сухі гілки;
- зламані пагони;
- гілки, що перехрещуються;
- пагони, які надмірно загущують середину куща;
- старі малопродуктивні гілки за необхідності омолодження.
Сильне щорічне обрізування без потреби не потрібне.
Краще поступово підтримувати природну розлогу форму рослини та достатнє освітлення внутрішньої частини крони.
Запилення та плодоношення
Гумі здатний зав’язувати плоди й при вирощуванні однієї рослини, але наявність кількох сумісних рослин може сприяти кращому запиленню та більш стабільному врожаю.
Квіти також приваблюють комах-запилювачів.
Для ягідного саду доцільно висаджувати кілька рослин, якщо дозволяє площа ділянки.
Хвороби та шкідники
Гумі загалом вважається досить витривалою культурою і не належить до рослин, які постійно потребують захисних обробок.
Проте за несприятливих умов можливі:
- плямистості листя;
- пошкодження попелицями;
- щитівки;
- інші місцеві шкідники.
Для підтримання здорового стану рослини корисно:
- не допускати надмірного загущення;
- не перезволожувати ґрунт;
- регулярно оглядати листя та пагони;
- видаляти явно пошкоджені або сухі частини.
Зимостійкість
Гумі походить із помірних областей Східної Азії й здатний переносити досить холодні зими.
Однак зимостійкість залежить від:
- сорту;
- віку рослини;
- ступеня визрівання пагонів;
- тривалості морозів;
- мікроклімату ділянки.
Молоді кущі в перші роки після посадки можуть бути чутливішими до суворих зим, ніж добре вкорінені дорослі рослини.
Збирання врожаю
Плоди збирають після повного достигання.
Ознаки стиглості:
- насичене червоне забарвлення;
- характерні сріблясті цяточки;
- соковита м’якоть;
- приємний кисло-солодкий смак;
- зменшення терпкості.
Плоди достигають не завжди одночасно, тому врожай можна збирати в кілька етапів.
Харчова цінність плодів
Їстівні плоди гумі містять:
- вітамін C;
- харчові волокна;
- каротиноїди;
- поліфенольні сполуки;
- різні органічні кислоти.
Гумі можна використовувати як одну з ягідних культур у різноманітному збалансованому раціоні.
Наявність природних антиоксидантних сполук не означає, що плоди є засобом лікування або профілактики захворювань.
Використання гумі в кулінарії
Повністю стиглі плоди можна їсти свіжими.
Їхній кисло-солодкий смак також добре підходить для:
- джемів;
- желе;
- компотів;
- фруктових соусів;
- пюре;
- десертів;
- випічки;
- смузі;
- заморожування.
Свіжі плоди
Стиглі плоди можна додавати до:
- йогурту;
- каш;
- мюслі;
- фруктових салатів;
- різних десертів.
Через кісточку всередині плоду її видаляють під час їжі або переробки залежно від способу використання.
Джеми та желе
Кисло-солодкий смак гумі добре підходить для фруктових заготовок.
Плоди можна використовувати окремо або поєднувати з іншими ягодами.
Джем чи желе з гумі можна подавати до:
- тостів;
- млинців;
- випічки;
- йогурту;
- десертів.
Гумі в декоративному саду
Маслинка багатоквіткова приваблива протягом значної частини сезону.
Її декоративність забезпечують:
- сріблясті відтінки листя;
- ароматні весняні квітки;
- яскраво-червоні плоди;
- розлога природна форма куща.
Рослину можна використовувати:
- як окремий акцентний кущ;
- у змішаних плодово-декоративних посадках;
- у ягідному саду;
- у природних композиціях;
- у неформальних живоплотах.
Висновок
Маслинка багатоквіткова, або гумі (Elaeagnus multiflora), — плодово-декоративний кущ родини маслинкових, природно поширений у Східній Азії. Він має ароматні невеликі квітки, декоративне сріблясте листя та їстівні червоні плоди з кисло-солодким смаком.
Для успішного вирощування гумі бажано забезпечити сонячне або злегка затінене місце, добре дренований ґрунт, помірний полив і достатньо простору для розвитку крони.
Рослина не потребує інтенсивних підживлень або сильного щорічного обрізування. Достатньо контролювати стан куща, підтримувати помірну вологість ґрунту й періодично видаляти сухі та зайві гілки.
Стиглі плоди гумі можна їсти свіжими, заморожувати та використовувати для джемів, желе, компотів, соусів і десертів.
