Хурма — ароматний солодкий плід, який найчастіше з’являється у продажу восени та взимку. Залежно від сорту плоди можуть мати м’яку желеподібну або щільну хрустку м’якоть, а їхній смак варіюється від помірно солодкого до дуже насиченого.
Найпоширенішою в культурі є хурма східна (Diospyros kaki), яку вирощують у багатьох країнах із теплим і помірно теплим кліматом.
Плоди містять природні цукри, харчові волокна, каротиноїди, вітаміни та мінеральні речовини й можуть бути смачною частиною різноманітного раціону.
Поживна цінність хурми
Хурма містить багато води та вуглеводів, а також низку важливих поживних речовин:
- Вітаміни: Хурма містить каротиноїди, частина яких може перетворюватися в організмі на вітамін A, а також вітамін C та невеликі кількості деяких вітамінів групи B. Ці речовини беруть участь у нормальному функціонуванні різних систем організму.
- Мінеральні речовини: У плодах містяться калій, марганець, мідь та невеликі кількості магнію й інших мінеральних речовин. Калій бере участь у роботі м’язів і нервової системи та підтриманні водно-сольового балансу.
- Харчові волокна: Хурма є джерелом клітковини, яка підтримує нормальну роботу кишечника та є важливою частиною збалансованого харчування.
- Антиоксидантні сполуки: У плодах присутні каротиноїди, флавоноїди та інші поліфенольні речовини з антиоксидантними властивостями.
Водночас хурму не варто вважати особливо багатим джерелом заліза або кальцію. Для отримання цих мінеральних речовин важливо використовувати різноманітні продукти харчування.
Поживні властивості хурми
- Імунна система: Вітамін C бере участь у нормальній роботі імунної системи. Проте вживання хурми саме по собі не запобігає інфекціям і не є способом їх лікування.
- Серцево-судинна система: Калій, харчові волокна та різноманітні рослинні продукти є важливими складовими збалансованого раціону. Водночас хурма не є засобом для зниження артеріального тиску або холестерину.
- Травлення: Харчові волокна підтримують нормальну роботу кишечника. Проте хурму не слід розглядати як засіб профілактики чи лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.
- Зір: Каротиноїди є важливими компонентами харчування, а вітамін A необхідний для нормального зору. Однак вживання хурми не може саме по собі запобігти захворюванням очей.
- Антиоксидантні сполуки: Каротиноїди та поліфеноли хурми мають антиоксидантні властивості й беруть участь у захисті клітин від окиснювального стресу. Це не означає, що фрукт здатний зупиняти процеси старіння.
Терпкі та нетерпкі сорти хурми
Важливо враховувати, що різні сорти хурми поводяться по-різному під час достигання.
Терпкі сорти містять значну кількість розчинних танінів, тому недостиглі плоди можуть викликати сильне відчуття сухості та терпкості в роті. Такі плоди зазвичай їдять після повного достигання, коли м’якоть стає дуже м’якою, а терпкість значно зменшується.
Нетерпкі сорти можна вживати ще тоді, коли м’якоть залишається досить щільною та хрусткою.
Тому визначати готовність хурми до споживання потрібно з урахуванням конкретного сорту.
Способи вживання хурми
Стиглу хурму найчастіше їдять свіжою.
Її також можна додавати до:
- фруктових салатів;
- йогуртів;
- каш;
- смузі;
- десертів;
- випічки;
- сирних страв;
- салатів із горіхами та зеленню.
Із хурми також готують варення, джеми, пюре, соуси та інші заготовки.
Плоди добре поєднуються з яблуками, цитрусовими, гранатом, горіхами, кисломолочними продуктами та м’якими сирами.
Шкірка більшості сортів хурми їстівна. Її можна залишати, якщо вона має приємну текстуру, попередньо ретельно вимивши плід.
Зберігання хурми
Тверді плоди, які ще не досягли потрібної стиглості, можна деякий час тримати за кімнатної температури.
Повністю стиглу м’яку хурму краще зберігати в холодильнику та використовувати протягом короткого часу.
М’якоть також можна заморожувати для подальшого використання у смузі, десертах або випічці.
Хурма — солодкий сезонний плід, який містить харчові волокна, каротиноїди, вітамін C, калій та різноманітні поліфенольні сполуки.
Її можна їсти свіжою або використовувати для салатів, випічки, десертів і домашніх заготовок. Хурма добре урізноманітнює осінньо-зимовий раціон, але, як і будь-який окремий продукт, не є засобом лікування чи профілактики конкретних захворювань.
