Існує кілька видів диких слив та споріднених рослин, гілки яких можуть закінчуватися гострими колючками. До них належить і терен (Prunus spinosa) — зимостійкий листопадний кущ або невелике дерево, яке часто утворює густі зарості. Молоді гілки терену нерідко закінчуються міцними колючками, а навесні на пагонах з’являється безліч квіток. Терен зацвітає рано навесні, часто ще до розпускання листя, утворюючи численні невеликі білі квітки. Плоди достигають наприкінці літа або восени, мають округлу форму, темно-синє або синьо-фіолетове забарвлення та характерний восковий наліт. Свіжі плоди мають виражений терпкий смак, але після повного достигання або перших холодів стають м’якшими. Їх використовують для приготування джемів, желе, компотів та інших продуктів, а також ними живляться дикі тварини й птахи. Зазвичай дорослий терен досягає приблизно 2–5 м заввишки й утворює густу розгалужену крону.
Серед інших колючих диких слив відомі північноамериканські види, зокрема американська слива (Prunus americana) та слива чикасо (Prunus angustifolia). Американська слива може виростати невеликим деревом або великим кущем, утворює білі квітки та червоні, жовті або червоно-фіолетові плоди. Слива чикасо частіше росте у вигляді густих заростей і зазвичай досягає приблизно 2–4 м заввишки, хоча окремі рослини можуть бути вищими. Її гілки також можуть мати колючки, а невеликі плоди після достигання набувають жовтого, червоного або червоно-помаранчевого забарвлення. Листя вузьке, видовжене, із загостреними кінчиками.
Канадська слива (Prunus nigra) природно росте у східній частині Північної Америки, зокрема на родючих та алювіальних ґрунтах. Доросле дерево може досягати приблизно 9 м заввишки, а його округлі або овальні плоди після достигання стають червоними, помаранчевими або жовтувато-червоними. Як і інші дикі сливи, вона може уражуватися грибковими захворюваннями, через які окремі плоди засихають або деформуються. На молодих гілках іноді утворюються колючі короткі пагони. Для правильного визначення терену та споріднених видів звертають увагу не лише на плоди, а й на форму листя, квітки, кору, характер росту та наявність колючок.