Шефердія — рослина, у якої квітки з’являються поодинці або невеликими групами в пазухах бруньок на коротких однорічних пагонах, зазвичай раніше за листя. Чоловічі та жіночі квітки формуються на різних рослинах, оскільки шефердія дводомна. Вони дрібні, жовтуваті, приблизно 3–6 мм у діаметрі, майже без квітконіжок і без пелюсток, із короткою трубчастою чашечкою з чотирма частками. У чоловічих квітках добре помітні тичинки та нектарні залози.
Частки чашечки жіночих квіток товстіші й щільніші, ніж у чоловічих. У центрі розташована маточка, а зовнішня поверхня квіток вкрита характерними дрібними сріблястими лусочками.
Листки прості та супротивні, від видовжених до вузьколанцетних або еліптичних, приблизно 3–5 см завдовжки та до 1–1,5 см завширшки, із тупуватою або злегка загостреною верхівкою та звуженою основою. Краї цільні. Листя має характерне сріблясте забарвлення: верхня поверхня вкрита дрібними сріблястими лусочками, а нижня світліша й густіше опушена або луската, іноді з коричнюватими лусочками.
Молоді пагони рослини також вкриті сріблястими лусочками, частина яких із часом зникає. На кінцях коротких гілок нерідко утворюються гострі колючки.
Кора з віком стає сірувато-коричневою, шорсткою та може відшаровуватися на нижній частині стовбура. Рослина здатна утворювати численну кореневу поросль, завдяки якій поступово формуються густі зарості.
Плід являє собою яскраво-червону м’ясисту кістянку, зовні схожу на ягоду, діаметром приблизно 5–8 мм. Її поверхня вкрита дрібними сріблястими цятками або лусочками, а всередині міститься одна тверда насінина.
Шефердія срібляста (Shepherdia argentea) — кущ, природно поширений у сухих районах Північної Америки. Завдяки кореневій порослі вона може утворювати густі колючі зарості, які слугують укриттям для диких тварин. Плодами живляться різні види птахів та ссавців. Стиглі плоди їстівні для людини, хоча мають виражений кислий і терпкий смак. Вони містять каротиноїди, зокрема лікопін, та інші природні рослинні сполуки. Шефердію іноді можна знайти в розсадниках. Вона добре переносить бідні ґрунти й посуху, але активне утворення кореневої порослі може обмежувати її використання на невеликих ділянках. Схожою за зовнішнім виглядом рослиною є маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia), яка також має сріблясте листя й росте у вигляді великого куща або невеликого дерева. Проте її листки розташовані почергово, квітки більші, жовтуваті та ароматні, а плоди мають сріблясто-жовте або бурштинове забарвлення.