Пастернак (Pastinaca sativa) — коренеплідна культура з родини окружкових, близький родич моркви, петрушки та селери. Його світлі кремово-білі коренеплоди зовні нагадують велику бліду моркву, але мають більш виражений солодкуватий, пряний і злегка горіховий смак.
Пастернак походить з Європи та частини Азії й відомий як харчова культура з давніх часів. До широкого поширення картоплі він був одним із важливих коренеплодів у європейській кухні.
За біологічним циклом пастернак є дворічною рослиною: першого року формує листкову розетку та коренеплід, а другого — квітконос і насіння. У городництві його вирощують переважно як однорічну культуру заради коренеплодів.
Пастернак можна:
- варити;
- запікати;
- тушкувати;
- додавати до супів;
- використовувати в овочевих рагу;
- готувати у вигляді пюре;
- поєднувати з іншими коренеплодами.
Під час запікання природні цукри в коренеплодах карамелізуються, завдяки чому смак стає більш солодким і насиченим.
Посадка пастернаку
Пастернак потребує досить тривалого періоду вегетації, але добре переносить прохолодну погоду.
Найкраще коренеплоди формуються за помірних температур. Після впливу холоду їхній смак часто стає солодшим, оскільки частина запасених речовин у корені переходить у цукри.
У регіонах із холодною зимою пастернак зазвичай висівають навесні безпосередньо у відкритий ґрунт.
У місцевостях із м’якими зимами можливий також пізньолітній або осінній посів для зимового чи ранньовесняного врожаю.
Пастернак краще висівати безпосередньо на постійне місце.
Пересаджування розсади небажане, оскільки довгий стрижневий корінь легко пошкоджується або деформується. Тому вирощування в окремих горщиках із подальшим пересаджуванням зазвичай не є найкращим способом.
Вибір місця
Для пастернаку бажана добре освітлена ділянка.
Він може переносити легке затінення, але на сонці зазвичай формує більші й рівномірніші коренеплоди.
Ділянка повинна бути:
- сонячною;
- без застою води;
- з глибоким пухким ґрунтом;
- без великої кількості каміння та щільних грудок.
Ґрунт
Найкраще пастернак росте на:
- глибокому;
- пухкому;
- родючому;
- добре дренованому ґрунті.
На важких ущільнених ґрунтах корені можуть:
- розгалужуватися;
- викривлятися;
- залишатися короткими;
- формувати нерівну поверхню.
Перед посівом бажано прибрати великі камені та розпушити землю на достатню глибину.
Свіжий гній безпосередньо перед посівом використовувати небажано, оскільки надлишок поживних речовин і нерівномірна структура ґрунту можуть сприяти деформації коренеплодів.
На бідній землі краще заздалегідь внести зрілий компост.
Посів насіння
Насіння пастернаку досить повільно проростає.
Його висівають у вологий ґрунт неглибокими рядками.
Після появи сходів рослини проріджують, залишаючи достатньо простору для розвитку коренеплодів.
Важливо використовувати відносно свіже насіння, оскільки пастернак досить швидко втрачає схожість під час тривалого зберігання.
Через повільне проростання сходи можуть з’являтися нерівномірно, тому грядку не варто пересівати занадто рано.
Відстань між рослинами
Після проріджування між рослинами бажано залишати приблизно 8–15 см залежно від сорту та бажаного розміру коренеплодів.
Між рядками залишають більше простору, щоб було зручно доглядати за посадками.
Надто густий посів призводить до конкуренції за:
- світло;
- воду;
- поживні речовини;
- простір для росту коренів.
Полив
Пастернак потребує відносно рівномірної вологості протягом активного росту.
Особливо небажане сильне пересихання ґрунту під час формування коренеплодів.
Полив проводять відповідно до:
- погоди;
- кількості опадів;
- структури ґрунту;
- стану рослин.
Надмірне перезволоження також небажане.
Рівномірна вологість сприяє формуванню більш гладких і соковитих коренеплодів.
Мульчування
Мульча може бути корисною для:
- збереження вологи;
- стримування бур’янів;
- зменшення перегрівання ґрунту;
- підтримання більш стабільних умов біля коренів.
Для цього можна використовувати компост, подрібнене листя або інші придатні органічні матеріали.
Підживлення
На добре підготовленій грядці пастернак не потребує постійного інтенсивного удобрення.
Надлишок азоту може сприяти активному росту листя на шкоду формуванню якісного коренеплоду.
Підживлення краще проводити лише за необхідності з урахуванням родючості ґрунту.
Догляд за посівами
Основний догляд полягає в:
- своєчасному проріджуванні;
- контролі бур’янів;
- рівномірному поливі;
- підтриманні пухкого поверхневого шару ґрунту.
Глибоко розпушувати землю безпосередньо біля рослин небажано, щоб не пошкодити коренеплоди.
Хвороби та шкідники
Пастернак може стикатися з деякими проблемами, характерними для культур родини окружкових.
Серед можливих:
- плямистості листя;
- кореневі гнилі за надмірної вологості;
- пошкодження попелицями;
- личинки деяких ґрунтових комах.
Для зниження ризику проблем корисно:
- дотримуватися сівозміни;
- не вирощувати пастернак багато років поспіль на одному місці;
- уникати перезволоження;
- видаляти явно пошкоджені рослини.
Сезон достигання
Пастернак розвивається повільніше за багато інших коренеплодів.
Залежно від сорту та умов від посіву до повної стиглості може пройти приблизно 100–150 днів або більше.
Не варто орієнтуватися лише на одну фіксовану кількість днів.
Коренеплоди можна починати викопувати, коли вони досягли достатнього розміру.
Збір урожаю
Пастернак часто збирають пізньої осені.
Прохолодна погода й кілька легких заморозків можуть зробити його смак солодшим.
Перед викопуванням землю біля рослини краще акуратно розпушити садовими вилами, а потім обережно витягнути коренеплід.
Довгі корені легко ламаються, якщо намагатися просто висмикнути їх із щільного ґрунту.
Зимове зберігання в ґрунті
У регіонах, де земля взимку не промерзає надовго, частину врожаю можна залишати на грядці та викопувати в міру потреби.
У холоднішому кліматі це можливо лише тоді, коли ґрунт залишається доступним для викопування.
Для захисту поверхні землі від сильного промерзання іноді використовують товстий шар органічної мульчі.
Залишати весь урожай до пізньої весни небажано.
Після початку активного весняного росту корені поступово:
- втрачають ніжність;
- стають більш волокнистими;
- використовують накопичені запаси на формування квітконосів.
Зберігання після збирання
Після викопування листя обрізають, а здорові коренеплоди можна зберігати в прохолодному місці.
Найкраще вони зберігаються:
- за низької позитивної температури;
- за достатньої вологості повітря;
- без пересихання;
- без пошкоджених або гнилих сусідніх коренів.
У домашніх умовах невелику кількість пастернаку можна тримати в холодильнику.
Використання в кулінарії
Пастернак має солодкуватий, пряний і трохи горіховий смак.
Його можна:
- запікати;
- варити;
- тушкувати;
- готувати на парі;
- додавати до супів;
- використовувати в овочевих рагу;
- готувати у вигляді пюре.
Особливо добре пастернак поєднується з:
- морквою;
- картоплею;
- селерою;
- гарбузом;
- часником;
- ароматними травами.
Харчова цінність
Пастернак містить:
- харчові волокна;
- вітамін C;
- фолати;
- калій;
- марганець;
- різні природні рослинні сполуки.
Він може бути поживною частиною різноманітного збалансованого раціону.
Обережність під час догляду
Листя та стебла пастернаку містять речовини, які в поєднанні із сонячним світлом можуть подразнювати шкіру.
Під час роботи з великою кількістю листя, особливо в сонячну погоду, бажано:
- використовувати рукавички;
- закривати шкіру рук;
- після роботи вимити відкриті ділянки шкіри.
У кулінарії використовують насамперед коренеплід.
Висновок
Пастернак — холодостійка коренеплідна культура з тривалим періодом росту та характерним солодкувато-пряним смаком.
Його найкраще висівати безпосередньо у відкритий ґрунт, оскільки довгий стрижневий корінь погано переносить пересаджування.
Для формування рівних коренеплодів потрібні глибокий пухкий ґрунт, достатня кількість сонця, рівномірна вологість і своєчасне проріджування.
Урожай можна збирати пізньої осені, а за відповідних умов частину коренеплодів залишати в землі на початок зими. Після впливу прохолоди пастернак часто стає солодшим і добре підходить для запікання, супів, рагу та овочевих пюре.