Вважається, що огірок походить із Південної Азії, насамперед з території Індії, де його вирощують уже понад 3000 років. Звідти культура поширилася до Греції та Риму, а пізніше — по всій Європі. До Америки огірки потрапили разом із європейськими переселенцями та дослідниками й згодом почали широко вирощуватися. Огірки й сьогодні залишаються важливою частиною традиційної кухні в багатьох країнах Європи та Азії, а в азійському регіоні зберігається велике різноманіття їхніх форм і сортів.
Пророщування огірків
Огірки не дуже добре переносять пошкодження коріння під час пересаджування, тому їх краще висівати відразу у відкритий ґрунт або вирощувати розсаду в окремих горщиках. Висівайте насіння в приміщенні приблизно за 2–3 тижні до запланованого висаджування, загортаючи його приблизно на 1–2 см. Для швидкого проростання підтримуйте температуру близько 24–30 °C. Коли на рослинах з’являться справжні листки, за потреби залиште в кожному горщику найміцніший сіянець. Перед висаджуванням поступово загартовуйте розсаду, щодня виносячи її на відкрите повітря. Висаджуйте огірки лише після того, як мине небезпека весняних заморозків і встановиться тепла погода.
Під час вирощування на підвищених лунках можна залишати по кілька рослин, розміщуючи такі групи на достатній відстані одна від одної. При рядовій посадці відстань між рослинами зазвичай становить приблизно 30–50 см залежно від сорту та способу формування. Огірок не переносить навіть легких заморозків, тому в разі загрози похолодання молоді рослини потрібно тимчасово накривати.
Оскільки огірки утворюють довгі пагони, використання шпалери допомагає заощадити місце, покращує провітрювання рослин і полегшує збирання врожаю. Без опори пагони можуть вільно стелитися по землі. Огірки можна вирощувати поруч з іншими городніми культурами, якщо рослинам вистачає світла, води та простору. Твердження про те, що певні рослини гарантовано відлякують огіркових шкідників або що огірки не можна висаджувати поруч із картоплею чи ароматними травами, не є універсальним правилом.
Волога — одна з головних умов успішного вирощування огірків. Підтримуйте ґрунт рівномірно вологим, особливо під час цвітіння та плодоношення. Коли рослини розростуться, можна замульчувати ґрунт соломою або іншим органічним матеріалом для збереження вологи та стримування бур’янів.
Більшість традиційних сортів огірка утворює чоловічі та жіночі квітки на одній рослині й запилюється комахами. Різні сорти можуть перехресно запилюватися між собою. Це не змінює смак або форму плодів поточного врожаю, але має значення, якщо ви плануєте збирати насіння для наступного року. Для отримання насіння залиште плід на рослині до повної біологічної стиглості — він стане значно більшим і м’якшим, а шкірка набуде жовтого, коричнюватого або іншого характерного для сорту забарвлення. На це може знадобитися ще кілька тижнів після звичайного строку збирання.
Як зібрати насіння з огірків
Зніміть повністю стиглий огірок із рослини та залиште його в сухому прохолодному місці ще на деякий час. Потім розріжте плід і вийміть насіння разом із навколишньою м’якоттю в посудину. Додайте трохи води й залиште суміш на 1–2 доби для природного бродіння, періодично перемішуючи. Після цього додайте воду: повноцінне насіння зазвичай опускається на дно, а легке насіння та залишки м’якоті спливають. Видаліть сміття, добре промийте відібране насіння та розкладіть його тонким шаром для повного висихання. Зберігайте сухе насіння в прохолодному, сухому й темному місці. За правильних умов воно може зберігати схожість протягом кількох років.
Огірки можна вирощувати в контейнерах, рядах, на підвищених грядках або шпалерах. Одна здорова рослина здатна сформувати багато плодів, а деякі сорти за регулярного збирання врожаю плодоносять протягом значної частини літа.