Лох колючий — досить зимостійка рослина, яку легко вирощувати на помірно вологому, добре дренованому ґрунті на відкритому сонці або в напівзатінку. Він також добре переносить затінення. Добре вкорінені рослини досить стійкі до посухи.
Цей широколистий вічнозелений кущ досягає приблизно 3–4,5 м заввишки та має гілки з гострими колючками. Листки прості, видовжено-еліптичні, близько 5–10 см завдовжки, з цільними, часто хвилястими краями, загостреною верхівкою та клиноподібною основою. Зверху вони глянцеві, темно-зелені, а знизу сріблясті, вкриті характерними дрібними лусочками, серед яких можуть траплятися коричневі. Квітки двостатеві, сріблясто-білі або кремові, зазвичай розташовані по кілька в пазухах листків, невеликі, трубчасті й дуже ароматні. З’являються переважно восени. Плоди завдовжки близько 1,5–2 см, спочатку зеленуваті або бурі, а після достигання стають червоними чи червоно-помаранчевими.
Примітні характеристики
Лох колючий — сильнорослий і досить швидкорослий кущ, здатний розвиватися навіть на відносно бідних ґрунтах. У сприятливих умовах він може давати самосів у саду. У деяких регіонах рослина проявляє інвазивні властивості, оскільки птахи та інші тварини поширюють насіння. Сортові рослини найчастіше розмножують живцями. Кущ потребує регулярного обрізування, якщо потрібно обмежувати його розміри та підтримувати бажану форму.
Його іноді називають колючою маслинкою або сріблястим колючим кущем. Природний ареал охоплює Китай і Японію. Квітки не надто помітні, проте мають сильний приємний аромат. Невеликі червоні або червоно-помаранчеві плоди з однією насіниною зазвичай достигають навесні.
Назва роду Elaeagnus походить від давньогрецьких слів, пов’язаних із назвою оливи та іншої рослини, а сама назва відображає зовнішню подібність представників роду до деяких середземноморських дерев і кущів.
Проблеми з лохом колючим
Лох колючий зазвичай не має великої кількості серйозних проблем зі шкідниками або хворобами. Іноді можуть виникати грибкові плямистості листя, іржа, щитівки, попелиці або кліщі. Кущ також утворює довгі сильні пагони, які без обрізування можуть проникати в крони сусідніх рослин і використовувати їх як опору.
Це великий кущ, якому потрібна достатня площа для розвитку. Лох колючий можна використовувати як фонову рослину або для створення щільних живоплотів.
Цей колючий кущ іноді здатний розростатися серед інших рослин і пригнічувати їх. Він також поширюється насінням, яке переносять птахи та тварини. Лох колючий є одним із вічнозелених представників роду Elaeagnus і відрізняється від багатьох споріднених видів тим, що цвіте переважно восени, а плоди достигають наступної весни.