Баклажан утворює плоди різної форми — від видовжених до округлих, із щільною ніжною м’якоттю. Залежно від сорту вони можуть бути темно-фіолетовими, білими, зеленими, смугастими або інших відтінків. Баклажан (Solanum melongena) походить з Азії, де його вирощують уже багато століть. У теплому кліматі це багаторічна рослина, хоча в городах її зазвичай вирощують як однорічну культуру. Баклажани готують на грилі, запікають, смажать, маринують, подрібнюють у пюре та сушать. У різних традиційних практиках рослину також використовували з іншою метою, однак такі способи застосування не слід розглядати як підтверджене лікування захворювань. Плоди баклажана містять харчові волокна, калій, марганець та різні рослинні сполуки. Завдяки універсальності баклажан став важливою частиною кухонь багатьох країн. Смажений, тушкований, запечений, панірований або фарширований, він може бути основною стравою або гарніром. Велика кількість сортів і способів приготування робить баклажани чудовим доповненням до літнього городу. Водночас рослини можуть приваблювати деяких шкідників родини пасльонових, тому посадки варто регулярно оглядати.
Ґрунт і полив для баклажанів
Баклажани віддають перевагу помірно родючому, добре дренованому суглинистому ґрунту з достатньою кількістю органічної речовини та pH приблизно 6,0–6,8. Рослинам потрібні тепло та рівномірна вологість ґрунту, особливо під час цвітіння й формування плодів.
Посадка та вирощування
Починайте висівати насіння в приміщенні приблизно за 6–8 тижнів до останніх очікуваних заморозків. У регіонах із тривалим теплим сезоном можливий і прямий посів у добре прогрітий ґрунт, хоча баклажани частіше вирощують через розсаду. Оскільки для росту їм потрібні тепло та достатня кількість вологи, корисними можуть бути крапельний полив, мульчування та тимчасові укриття на початку сезону. Усі баклажани чутливі до холоду.
Баклажани представлені великою кількістю сортів, і під час вирощування з насіння можна вибрати рослини з плодами різного кольору, форми та розміру. Найкраще вони ростуть у теплому сонячному місці з добре дренованим ґрунтом. За достатнього тепла, світла й правильного догляду рослини добре розвиваються та дають урожай протягом літа. А можливість додати до вечері баклажани, вирощені у власному саду, робить цю культуру особливо приємною для городника.
Збір і зберігання
Починайте збирати врожай, коли плоди досягнуть характерного для сорту розміру, але їхня шкірка ще залишається гладкою та блискучою. Молоді плоди зазвичай ніжніші, а регулярне збирання стимулює подальше плодоношення. Зрізайте баклажани секатором або ножицями, залишаючи невелику частину плодоніжки.
Білі, жовті, зелені та різноманітні відтінки фіолетових плодів бувають найрізноманітніших форм і розмірів та використовуються в кухнях усього світу. Для початку можна вибрати класичний сорт із видовженими темно-фіолетовими плодами, який добре підходить для вирощування на домашньому городі.