Якщо ви любите сливи й хочете додати трохи різноманіття до свого саду, спробуйте виростити аличу. Алича утворює округлі плоди, які залежно від сорту можуть бути жовтими, червоними, бордовими або темно-фіолетовими. Вони добре поєднуються з іншими фруктами у фруктових салатах і випічці, а також підходять для вживання свіжими, приготування соків, джемів і консервації. Алича (Prunus cerasifera) природно поширена в частині Європи та Західної Азії й давно вирощується як плодова та декоративна культура. Це листопадне дерево або великий кущ з округлою чи розлогою кроною. Листя яйцеподібне, переважно зелене, а навесні рослина рясно вкривається білими або злегка рожевими квітками. Плоди можуть істотно відрізнятися за розміром, забарвленням і смаком. Алича стане гарним доповненням до саду як плодове або декоративне дерево, а компактні сорти можна вирощувати й у великих контейнерах. Висота залежить від сорту та підщепи: багато садових форм досягають приблизно 3–5 м, що полегшує догляд і збирання врожаю. Алича досить зимостійка, хоча конкретна морозостійкість залежить від сорту, а плоди зазвичай достигають улітку.
Як виростити аличу
Саджанці аличі з відкритою кореневою системою найкраще висаджувати в період спокою — восени або ранньою весною, коли ґрунт не промерз і не перезволожений. Контейнерні дерева можна висаджувати протягом більшої частини сезону, уникаючи сильної спеки та посухи. Для вирощування аличі вибирайте сонячну ділянку з добре дренованим, помірно родючим ґрунтом. Підготуйте місце, видаливши бур’яни, і викопайте яму приблизно такої самої глибини, як коренева система або земляна грудка, але приблизно вдвічі ширшу. Обережно розправте корені дерева. Установіть саджанець у яму, рівномірно розподіліть коріння й засипте ґрунтом, за потреби використовуючи невелику кількість зрілого компосту для покращення структури землі. Після посадки добре полийте дерево, а надалі підтримуйте рівномірну вологість відповідно до погоди та стану ґрунту. Аличу обрізують помірно, переважно в суху погоду після цвітіння або влітку. Під час формування молодого дерева видаляйте небажані нижні пагони та залишайте добре розташовані основні гілки. У наступні роки видаляйте кореневу поросль, сильні вертикальні пагони, а також перехресні, хворі та пошкоджені гілки. Якщо крона надто густа, її можна обережно прорідити.
Алича може уражуватися різними шкідниками та хворобами, тому дерева варто регулярно оглядати. Вона погано переносить як тривалу посуху, так і застій води біля коріння, що потрібно враховувати під час догляду. Алича — самостійний вид сливи, а не гібрид вишні та сливи. Її плоди зазвичай більші за вишню, але в багатьох сортів менші за плоди великоплідних домашніх слив і часто мають діаметр приблизно 2–4 см. Аличу вирощують уже багато століть, а сучасна селекція дала численні сорти з більшими, солодшими та різноманітно забарвленими плодами. Вони можуть мати жовту, червону, темно-червону або фіолетову шкірку, соковиту м’якоть і відносно невелику кісточку. Компактні сорти та дерева на слаборослих підщепах зручні для невеликих садів і збирання врожаю. Догляд за аличею загалом подібний до догляду за іншими сливами. Вона віддає перевагу добре дренованим ґрунтам і потребує поливу під час тривалих посушливих періодів. Частина сортів є самоплідними, тоді як іншим для хорошого врожаю потрібен поблизу сумісний сорт аличі або іншої сливи, який цвіте в той самий час.