Енциклопедія

Абрикос — статті, корисні поради та рекомендації

Абрикос — смачний солодкий фрукт. Це одне з плодових дерев, які зацвітають навесні досить рано й дають урожай улітку. Абрикоси добре ростуть у регіонах із помірно холодною зимою. Їм подобається тепле літо без надмірної вологості, а відносно суха погода часто сприяє хорошому розвитку плодів.

Абрикосам потрібен клімат, у якому зима достатньо прохолодна для нормального проходження періоду спокою. Необхідна кількість годин охолодження залежить від конкретного сорту й може суттєво відрізнятися. Дорослі дерева в стані спокою здатні витримувати значні морози, але квіткові бруньки та квітки набагато чутливіші до низьких температур. Дуже сильна літня спека також може негативно впливати на дерева та якість плодів.

Висаджувати абрикоси там, де часто трапляються пізні весняні заморозки, ризиковано. Мороз під час цвітіння може пошкодити бутони, квітки та зав’язь.

У регіонах із частими весняними заморозками можна вибирати прохолодніші місця, де дерево навесні прогрівається повільніше. Це здатне трохи затримати початок цвітіння та зменшити ризик пошкодження квіток.

Абрикоси можуть рости в напівзатінку, але врожайність зазвичай буде нижчою, ніж при вирощуванні на відкритому сонячному місці.

Висаджуйте абрикоси в добре дренований суглинистий ґрунт. Абрикоси погано переносять застій води біля коріння.

Уникайте місць, відкритих для сильних постійних вітрів, а також низин, де може накопичуватися холодне повітря.

Запилення та врожайність абрикосів

Багато сортів абрикоса є самоплідними й можуть давати плоди навіть при одиночній посадці. Водночас наявність іншого сумісного сорту поблизу іноді сприяє кращому зав’язуванню плодів. Урожайність сильно залежить від сорту, віку дерева, погоди та умов вирощування. Стандартні абрикосові дерева можуть досягати приблизно 6–9 м заввишки, тоді як дерева на слаборослих підщепах залишаються значно компактнішими. Саджанці абрикоса продаються з відкритою кореневою системою або в контейнерах.

Саджанці з відкритою кореневою системою висаджуйте ранньою весною, щойно ґрунт стане придатним для роботи й поки дерева ще перебувають у стані спокою. Контейнерні саджанці можна висаджувати навесні або восени, уникаючи періодів сильної спеки та посухи.

Підготуйте для посадки сонячне місце, за можливості захищене від сильних переважаючих вітрів.

Якщо ґрунт бідний, його структуру можна заздалегідь покращити зрілим компостом. Не слід закладати в посадкову яму великі дози добрив або свіжого гною, оскільки це може пошкодити молоде коріння.

Викопайте яму приблизно вдвічі ширшу за кореневу систему дерева, але не робіть її значно глибшою. Після посадки коренева шийка повинна залишатися на правильному рівні відносно поверхні ґрунту.

Якщо молодому дереву потрібна опора, встановіть кілок до або під час посадки, щоб пізніше не пошкодити коріння. Розмістіть його збоку від саджанця та закріпіть достатньо міцно.

Установіть дерево в яму так, щоб воно росло приблизно на тій самій глибині, що й раніше. Для щеплених саджанців місце щеплення повинно залишатися вище рівня ґрунту. Обережно розправте корені в різні боки.

Засипте яму переважно ґрунтом, який був із неї вийнятий, поступово ущільнюючи його руками, щоб навколо коріння не залишалося великих повітряних порожнин. Після цього добре полийте дерево. За потреби сформуйте невелике заглиблення навколо рослини, щоб вода під час поливу надходила до кореневої зони.

Якщо використовується опора, прикріпіть дерево до кілка м’якими зав’язками, які не пошкоджуватимуть кору.

Після посадки ретельно полийте кожне дерево та надалі підтримуйте помірну вологість ґрунту. Додаткові добрива в перший період вносьте лише за потреби, не допускаючи надмірного підживлення молодого саджанця.